З початком нового опалювального сезону на адресу підприємства надходить все більше скарг від стурбованих мешканців багатоквартирних будинків через отримані рахунки на опалення за листопад 2022 року.
КП «Вишгородтепломережа» ВМР вже неодноразово, починаючи з лютого 2022 року, сповіщало своїх споживачів про зміни у порядку нарахувань за послуги з постачання теплової енергії на офіційному сайті підприємства та у соціальних мережах. Але, враховуючи соціальну напругу, що наразі виникла, вважаємо за необхідне більш детально та докладніше зупинитися на даному питанні.
Почати варто з того, що розподіл обсягів спожитої у будинку комунальної послуги здійснюється на підставі «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг», затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315 (із змінами №61 від 26.03.2022 р.).
Так, попередня редакція Методики №315 передбачала, що розподіл теплової енергії між споживачами у багатоквартирних будинках проводився виключно за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії. Тобто, для будинків, на яких не було встановлено такий вузол – Методика №315 не застосовувалась.
Так, новою редакцією Методики змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг у будівлі/багатоквартирних будинках. Відтак обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових мереж опалення (загальнобудинкові потреби опалення), повинні сплачуватись всіма співвласниками багатоквартирних будинків незалежно від наявності вузла обліку теплової енергії.
Таким чином, здійснення розподілу теплової енергії відповідно до норм нової Методики є виключно вимогою законодавства, а не є ініціативою виконавця комунальної послуги КП «Вишгородтепломережа» ВМР.
В результаті проведених корегувань, всім споживачам підприємства (незалежно від наявності чи відсутності вузла обліку теплової енергії на будинку, незалежно від того, чи підключено приміщення споживача до систем опалення або ж навпаки, встановлено індивідуальну систему опалення) проводиться нарахування теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
Розберемося чого ж торкнулись зміни!
По-перше, змінився відсоток теплової енергії, що розподіляється на опалення місць загального користування та функціонування системи опалення будинку.
Попередньою редакцією Методики відсоток на опалення місць загального користування у будинках, що обладнані комерційними вузлами обліку теплової енергії, складав:
20% — 1-поверхові будинки;
18% — 2-поверхові будинки;
16% — 3-поверхові будинки;
14% — 4-поверхові будинки;
12% — 5-поверхові будинки;
10% — 6-ти та вище поверхові будинки.
На функціонування системи опалення припадало 8% від загального обсягу спожитої теплової енергії.
У новій редакції Методики ці два поняття об’єднані у єдиний термін – «загально-будинкові потреби», відсоток на опалення яких, як і раніше, залежить від поверховості житлового будинку:
25% — 1-5 поверхів;
20% — 6-10 поверхів;
15% — вище 10 поверхів.
Також із змінами методики №315 були внесені корективи, а саме, вимоги, щодо споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні з приладом обліку.
Для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об’єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Це донарахування не застосовується у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги у приміщені або не застосовується автоматично за наявності у будівлі/будинку більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких оформлено такі претензії.
У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об’єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії.
В поточному місяці після виявлення фактичних показань квартирного лічильника тепла виконується «Перерахунок» за періоди, коли не надавались показання квартирних лічильників.
Що таке теплове навантаження?
Теплове навантаження (Гкал/годину) – це кількість тепла, яка необхідна будівлі чи приміщенню за одну годину для забезпечення нормативної температури повітря. Обсяг теплового навантаження, в першу чергу, обумовлений енергоефективністю будинку. Рівень енергоефективності залежить від багатьох факторів: конструкція будівлі, її розташування, орієнтація у просторі, тип будівництва, кількість поверхів, матеріал та товщина зовнішніх стін, наявність утеплення, стан будинку та його інженерних систем тощо.
Один з головних показників енергоефективності — теплові втрати будівлі, тобто який обсяг тепла втрачається через зовнішні стіни та перекриття будинку. Отже, чим більше будівля потребує тепла на годину, тим більшим буде обсяг спожитої будівлею теплової енергії, а, як наслідок, і більшою вартість послуги з постачання теплової енергії. Для прикладу, будинки малої поверховості (2-3-поверхові) споживають на опалення кожного квадратного метра опалювальної площі щонайменше удвічі більше тепла ніж середньостатистична 9-10-ти поверхівка.
Основні принципи розподілу теплової енергії у будинку:
- Розподілений обсяг теплової енергії завжди дорівнює загальному обсягу спожитої теплової енергії будинком за звітний період:
- Загальний обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на 2 основні складові:
- У загальному розподілі спожитої теплової енергії приймають участь приміщення будинку як з централізованим, так і з індивідуальним опаленням:
Отже, насамперед саме мешканців будинку важливо, щоб виконавець комунальної послуги мав актуальні технічні показники житлової будівлі. Тому, пропонуємо співвласникам, при наявності, надати КП «Вишгородтепломережа» ВМР у паперовому або електронному вигляді технічну документацію на багатоквартирні будинки, в яких вони мешкають, що дасть змогу виконавцю комунальної послуги врахувати для розподілу спожитих комунальних послуг найбільш актуальні дані (як у майбутніх періодах, так і за 2022 рік).
Більш детальну інформацію щодо розподілу та процесу нарахувань за послуги з постачання теплової енергії Ви завжди можете отримати будь-яким зручним для Вас способом: залишивши заявку за телефоном +380 (4596) 5-26-42 або надіславши листа на електронну скриньку av@mkp.com.ua, vrkp@ukr.net
Бережіть себе!
З повагою, КП «Вишгородтепломережа» ВМР
Розглянемо приклад :
Споживання будівлі на 11 поверхів загальною опалювальною площею 12 000 м2 становить 100 Гкал
В тому числі (15%) – 15 Гкал становить обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
Середнє питоме споживання теплової енергії на опалення приміщення:
(100 – 15) / 12000 = 0,00625 Гкал / м2
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії:
0,00625 х 50 % = 0,003125 Гкал / м2
На приміщення опалювальною площею 50 м2 мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії:
0,003125 х 50 = 0,15625 Гкал
По даному приміщенню було передано показання і споживання по лічильнику склало – 0,1 Гкал
В такому випадку приміщенню донараховується :
0,15625 – 0,1 = 0,05625 Гкал
У разі якщо не були надані показання квартирного лічильника то споживання по приміщенню дорівнює мінімальній частці середнього питомого споживання теплової енергії, тобто – 0,15625 Гкал.
Розглянемо приклад коли не надавалися показання квартирного лічильника тепла протягом 3-х місяців.
Приймемо до розрахунку що мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії по приміщенню 50 м2:
За перший місяць – 0,15625 Гкал
За другий – 0,18596 Гкал
За третій – 0,20106 Гкал
Застосуємо два випадки, коли споживання за три місяці згідно показань квартирного лічильника тепла становить 0,5 Гкал в іншому випадку – 0,7 Гкал
По квартирному лічильнику тепла за три місяці спожито 0,5 Гкал.
Враховуючи те, що показання передано на третій місяць споживання необхідно розділити на 3 місяці. Отже:
0,5 / 3 = 0,16667 Гкал
Відповідно 1-го місяця споживання по лічильнику 0,16667 > 0,15625 Гкал, тому виконавець знімає нарахування по мінімальній частці середнього питомого споживання теплової енергії за перший місяць і нараховує по квартирному лічильнику на споживання 0,16667 Гкал.
За другий місяць споживання 0,16667 < 0,18596 Гкал, в цьому випадку споживання по квартирному лічильнику менше за мінімальну частку середнього питомого споживання теплової енергії, тому донараховуємо різницю у розмірі 0,18596 – 0,16667 = 0,01929 Гкал.
За третій місяць ситуація аналогічна, донараховуємо різницю у розмірі (0,20106 – 0,16667 = 0,03439 Гкал).
Отже якщо провести аналіз першого випадку то споживання по квартирному лічильнику тепла за три місяці становить менше за мінімальну частку середнього питомого споживання теплової енергії 0,15625 + 0,18596 + 0,20106 = 0,54327 > 0,5 Гкал.
Тепер розглянемо випадок коли споживання по квартирному лічильнику за три місяці склало 0,7 Гкал.
Відповідно розділимо на три місяці 0,7 / 3 = 0,23333 Гкал.
Підставивши дані до кожного місяця, бачимо:
- 0,23333 > 0,15625;
- 0,23333 > 0,18596;
- 0,23333 > 0,20106.
Виходячи з цього ми бачимо що необхідно зняти нарахування по мінімальній частці середнього питомого споживання теплової енергії за три місяці, і провести нарахування по споживанню квартирного лічильника тепла у розмірі – 0,7 Гкал.
Зверніть увагу! В рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії у разі відсутності наданих показань лічильника тепла відображено нарахування по мінімальній частці середнього питомого споживання теплової енергії та нарахування частки обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
Наприклад якщо в рахунку відображено нарахування за поточний місяць у розмірі 350,00 грн, то після наданих показань квартирного лічильника тепла Виконавець зобов’язаний зняти не всю суму.
З нарахування знімається тільки мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії. Тобто, якщо нараховано 200,00 грн по мінімальній частці та 150,00 грн на загальнобудинкові потреби опалення, то знімається тільки сума 200,00 грн, у разі коли споживання по лічильнику тепла становить більше.